том
ТОМ, у, ч. Частина якого-небудь твору, збірки творів, видання, яка становить окрему книжку, а також окрема книжка якогось твору, збірки творів, видання.
Не знаю, чи вже скінчили вони друкування першого тому, чи й досі тягнуть? (Мирний, V, 1955, 433);
Посилаю Вам твори Горького, лиш перший том можна було дістати (Стеф., III, 1954, 189);
Прочитавши в газетах про остаточне приборкання бурських повстанців,.. батько вийняв четвертий том енциклопедії (Смолич, II, 1958, 9);
// Окрема книжка (в якомусь зібранні книжок, бібліотеці і т. ін.).
— Людмило Леонідівно, до речі: здається, ще цього року ваша розкішна бібліотека збагатиться ще на один том.. Сьогодні здав до друку останню коректуру своєї збірки лірики (Головко, II, 1957, 488);
// розм. Взагалі велика, товста книга.
Сьогодні стрінемось… Ми станемо знайомі… Для вас це зайвий епізод, — Для мене ж день думок, турбот, Яких не спишеш в цілім томі (Олесь, Вибр., 1958, 329);
*Образно. Люби його [життя], люби, як я любив, дитя, Як знову я ладен — і можу ще любити! Перед тобою світ — великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались… (Рильський, III, 1961, 88).
Словник української мови (СУМ-11)