том
ТОМ, у, ч.
Частина якого-небудь твору, збірки творів, видання, яка становить окрему книжку, а також окрема книжка якогось твору, збірки творів, видання.
Не знаю, чи вже скінчили вони друкування першого тому, чи й досі тягнуть? (Панас Мирний);
Посилаю Вам твори Горького, лиш перший том можна було дістати (В. Стефаник);
Прочитавши в газетах про остаточне приборкання бурських повстанців, .. батько вийняв четвертий том енциклопедії (Ю. Смолич);
// Окрема книжка (в якомусь зібранні книжок, бібліотеці і т. ін.).
– Людмило Леонідівно, до речі: здається, ще цього року ваша розкішна бібліотека збагатиться ще на один том .. Сьогодні здав до друку останню коректуру своєї збірки лірики (А. Головко);
// розм. Взагалі велика, товста книга.
Сьогодні стрінемось... Ми станемо знайомі... Для вас це зайвий епізод, – Для мене ж день думок, турбот, Яких не спишеш в цілім томі (О. Олесь);
* Образно. Люби його [життя], люби, як я любив, дитя, Як знову я ладен – і можу ще любити! Перед тобою світ – великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)