тонкокрилий
ТОНКОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який має тонкі крила, з тонкими крилами.
Подивіться, що за сила над водою угорі довгоногих, довгоносих, тонкокрилих комарів! (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 50);
*Образно. Хто ж ти єсть такий сміливий? Що за дух в тобі живе? Ти [початкуючий поет] ламкий ще, тонкокрилий, а вже щось в тобі й нове (Тич., II, 1957, 237).
Словник української мови (СУМ-11)