тонкокорий

ТОНКОКО́РИЙ, а, е. Який має тонку кору, з тонкою корою.

Як гидко павичі кричать Над синім озером край моря, А поруч пальми тонкокорі, Безшумні пальми височать (Мур., Осінні сурми, 1964, 96).

Значення в інших словниках

1. тонкокорий — тонкоко́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тонкокорий — ТОНКОКО́РИЙ, а, е. Який має тонку кору, з тонкою корою. Як гидко павичі кричать Над синім озером край моря, А поруч пальми тонкокорі, Безшумні пальми височать (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
3. тонкокорий — -а, -е. Який має тонку кору, з тонкою корою.  Великий тлумачний словник сучасної мови