1. Словник української мови в 11 томах

тонкокорий

ТОНКОКО́РИЙ, а, е. Який має тонку кору, з тонкою корою.

Як гидко павичі кричать Над синім озером край моря, А поруч пальми тонкокорі, Безшумні пальми височать (Мур., Осінні сурми, 1964, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонкокорий — тонкоко́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тонкокорий — ТОНКОКО́РИЙ, а, е. Який має тонку кору, з тонкою корою. Як гидко павичі кричать Над синім озером край моря, А поруч пальми тонкокорі, Безшумні пальми височать (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
  3. тонкокорий — -а, -е. Який має тонку кору, з тонкою корою. Великий тлумачний словник сучасної мови