тонкокорий
ТОНКОКО́РИЙ, а, е.
Який має тонку кору, з тонкою корою.
Як гидко павичі кричать Над синім озером край моря, А поруч пальми тонкокорі, Безшумні пальми височать (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тонкокорий — тонкоко́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- тонкокорий — -а, -е. Який має тонку кору, з тонкою корою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тонкокорий — ТОНКОКО́РИЙ, а, е. Який має тонку кору, з тонкою корою. Як гидко павичі кричать Над синім озером край моря, А поруч пальми тонкокорі, Безшумні пальми височать (Мур., Осінні сурми, 1964, 96). Словник української мови в 11 томах