тонконіг
ТОНКОНІ́Г, но́га, ч. (Роа L.). Багаторічна або однорічна посухостійка злакова трава з волотистим суцвіттям; використовується як корм для худоби.
Найцінніша пасовищна трава — тонконіг лучний, через 3-4 роки з’являється самосівом (Колг. Укр., 10, 1960, 30);
Ще недавно між високих хлібів спокійно дрімали степові дороги, зарослі споришем і тонконогом (Цюпа, Україна.., 1960, 158).
Словник української мови (СУМ-11)