тонкостанний

ТОНКОСТА́ННИЙ, а, е. Який має тонкий стан, з тонким станом.

Ось вона, тендітна, тонкостанна, квапливо підійшла до нього, нахилилась, як до хворого, і вже умовляє його проникливим, схвильованим голосом (Гончар, Тронка, 1963, 129);

Він бачив перед собою струнку, тонкостанну дівчину, таку, яка досі з’являлася до нього хіба що в юнацьких снах (Речм., Весн. грози, 1961, 266).

Значення в інших словниках

1. тонкостанний — тонкоста́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тонкостанний — див. тонкий; худий  Словник синонімів Вусика
3. тонкостанний — ТОНКОСТА́ННИЙ, а, е. Який має тонкий стан, з тонким станом. Ось вона, тендітна, тонкостанна, квапливо підійшла до нього, нахилилась, як до хворого, і вже умовляє його проникливим, схвильованим голосом (О.  Словник української мови у 20 томах
4. тонкостанний — -а, -е. Який має тонкий стан, з тонким станом.  Великий тлумачний словник сучасної мови