тоновий

ТО́НОВИЙ, а, е, спец. Прикм. до тон 1, 8.

Для портретів його [Т. Шевченка] роботи характерна старанна ліпка форми, світлотіньове моделювання, вміле використання тонових градацій і контрастних сполучень білого та чорного (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 24).

Значення в інших словниках

1. тоновий — то́нови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тоновий — ТО́НОВИЙ, а, е, спец. Прикм. до тон 1, 8. Для портретів його [Т. Шевченка] роботи характерна старанна ліпка форми, світлотіньове моделювання, вміле використання тонових градацій і контрастних сполучень білого та чорного (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. тоновий — тонова, тонове, спец. Прикм. до тон 1), 8).  Великий тлумачний словник сучасної мови