тоновий
ТО́НОВИЙ, а, е, спец.
Прикм. до тон 1, 8.
Для портретів його [Т. Шевченка] роботи характерна старанна ліпка форми, світлотіньове моделювання, вміле використання тонових градацій і контрастних сполучень білого та чорного (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)