тонований

ТОНО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до тонува́ти.

Тоноване скло;

Ще один бюст з тонованого під бронзу гіпсу вдало передав задум автора – глибоку сумну замисленість, тягар нелегко прожитих років, впевненість і рішучість характеру Шевченка (із журн.).

Значення в інших словниках

1. тонований — тоно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. тонований — [тонованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. тонований — -а, -е, спец. Непрозорий ззовні. Тоноване скло.  Великий тлумачний словник сучасної мови