топильник
ТОПИ́ЛЬНИК¹, а, ч. Робітник, що опалює приміщення; опалювач.
ТОПИ́ЛЬНИК², а, ч., рідко. Те саме, що плави́льник.
Топильники зробили те, що можна назвати тільки подвигом (Рад. Укр., 31.III 1946, 2).
Словник української мови (СУМ-11)ТОПИ́ЛЬНИК¹, а, ч. Робітник, що опалює приміщення; опалювач.
ТОПИ́ЛЬНИК², а, ч., рідко. Те саме, що плави́льник.
Топильники зробили те, що можна назвати тільки подвигом (Рад. Укр., 31.III 1946, 2).
Словник української мови (СУМ-11)