топильник

топи́льник

I -а, ч.

Робітник, що опалює приміщення; опалювач.

II -а, ч., рідко.

Те саме, що плавильник.

Значення в інших словниках

1. топильник — топи́льник 1 іменник чоловічого роду, істота опалювач топи́льник 2 іменник чоловічого роду, істота плавильник рідко  Орфографічний словник української мови
2. топильник — ТОПИ́ЛЬНИК¹, а, ч. Робітник, що опалює приміщення; опалювач. ТОПИ́ЛЬНИК², а, ч., рідко. Те саме, що плави́льник. Топильники зробили те, що можна назвати тільки подвигом (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. топильник — ОПА́ЛЮВАЧ (робітник, який палить у грубах, печах і т. ін.), ГРУ́БНИК, ТОПИ́ЛЬНИК рідко, ПІЧКУ́Р діал.; КОЧЕГА́Р, ПАРОВИ́ЧНИК розм. (перев. при парових казанах). У колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять..  Словник синонімів української мови
4. топильник — ТОПИ́ЛЬНИК¹, а, ч. Робітник, що опалює приміщення; опалювач. ТОПИ́ЛЬНИК², а, ч., рідко. Те саме, що плави́льник. Топильники зробили те, що можна назвати тільки подвигом (Рад. Укр., 31.III 1946, 2).  Словник української мови в 11 томах