топограф

ТОПО́ГРАФ, а, ч. Фахівець із топографії (у 1 знач.).

В 1943 році експедиція геодезистів і топографів відкрила в горах Тянь-Шаню пік висотою в 7439 метрів (Видатні геогр. відкр., 1955, 23);

Федір Прохорович — колишній топограф. Часто вечорами він розповідає про свої колишні пригоди (Трубл., І, 1955, 90);

— Тепер я набираю для експедиції топографів, штурманів, гідрологів та геологів — увесь персонал (Тулуб, В степу.., 1964, 231).

Значення в інших словниках

1. топограф — топо́граф іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. топограф — Землемір  Словник чужослів Павло Штепа
3. топограф — ТОПО́ГРАФ, а, ч. Фахівець із топографії (у 1 знач.). В 1943 році експедиція геодезистів і топографів відкрила в горах Тянь-Шаню пік висотою в 7439 метрів (з наук.-попул. літ.); Федір Прохорович – колишній топограф.  Словник української мови у 20 томах
4. топограф — -а, ч. Фахівець із топографії (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. топограф — Топо́граф, -фа; -графи, -фів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)