Словник української мови в 11 томах

топонімія

ТОПОНІ́МІЯ, ї, ж. Сукупність географічних назв населених пунктів, гір, рівнин, озер, річок, лісів і т. ін. певної території.

З усіх категорій лексики саме топонімія найвиразніше зберігає безпосередні й реальні співвідношення між явищами мови й різними сторонами суспільного життя (Мовозн., XIV, 1957, 63);

Притчі й легенди [І. Франка] становлять інтерес своєю топонімією та антропонімією, що вказує на літературно-мовні джерела цих творів (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 504).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. топонімія — топоні́мія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. топонімія — Назовництво географічне  Словник чужослів Павло Штепа
  3. топонімія — ТОПОНІ́МІЯ, ї, ж. Сукупність географічних назв населених пунктів, гір, рівнин, озер, річок, лісів і т. ін. певної території...  Словник української мови у 20 томах
  4. топонімія — -ї, ж. 1》 Сукупність географічних назв населених пунктів, гір, рівнин, озер, річок, лісів і т. ін. певної території. 2》 Розділ ономастики, який вивчає власні імена – назви географічних об'єктів.  Великий тлумачний словник сучасної мови