торохкотня
ТОРОХКОТНЯ́, і́, ж., розм., зневажл. Дія за знач. торохкота́ти, торохкоті́ти та звуки, утворювані цією дією.
У Ніни лящало в ушах [у вухах] від цієї [Софиної] торохкотні (Коп., Земля.., 1957, 171).
Словник української мови (СУМ-11)ТОРОХКОТНЯ́, і́, ж., розм., зневажл. Дія за знач. торохкота́ти, торохкоті́ти та звуки, утворювані цією дією.
У Ніни лящало в ушах [у вухах] від цієї [Софиної] торохкотні (Коп., Земля.., 1957, 171).
Словник української мови (СУМ-11)