торохкотіння

ТОРОХКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. торохкоті́ти та звуки, утворювані цією дією.

День-другий, і мури та грати, міська гуркотнява, дражливі дзвінки, торохкотіння, метушня, — все лишилося десь за мною (Вас., Вибр., 1950, 46);

За нашою машиною, як і раніше, торохтить мотоцикл. Десь на півдорозі не чути стало торохкотіння (Панч, На калин. мості, 1965, 290);

Десь здалека зачулось торохкотіння кулемета (Досв., Вибр., 1959, 16).

Значення в інших словниках

1. торохкотіння — торохкоті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. торохкотіння — [торохкоут’ін':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. торохкотіння — ТОРОХКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. торохкоті́ти та звуки, утворювані цією дією. День-другий, і мури та грати, міська гуркотнява, дражливі дзвінки, торохкотіння, метушня, – все лишилося десь за мною (С.  Словник української мови у 20 томах
4. торохкотіння — -я, с. Дія за знач. торохкотіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. торохкотіння — ТОРОХТІ́ННЯ, ТОРО́ХКАННЯ розм., ТОРОХКОТНЯ́ розм., ТОРОХНЕ́ЧА розм., ТОРО́ХНЯВА розм., ТОРОХКОТІ́ННЯ розм., ТАРА́ХКАННЯ розм., ТАРАХКОТНЯ́ розм., ТАРА́ХКІТ розм., ТАРАХКОТА́ННЯ (ТАРАХКОТІ́ННЯ) розм., ТРА́ХКАННЯ розм.  Словник синонімів української мови