торохкотіння
ТОРОХКОТІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. торохкоті́ти та звуки, утворювані цією дією.
День-другий, і мури та грати, міська гуркотнява, дражливі дзвінки, торохкотіння, метушня, – все лишилося десь за мною (С. Васильченко);
За нашою машиною, як і раніше, торохтить мотоцикл. Десь на півдорозі не чути стало торохкотіння (П. Панч);
Десь здалека зачулось торохкотіння кулемета (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)