Словник української мови в 11 томах

торцювальник

ТОРЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається торцюванням.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. торцювальник — торцюва́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. торцювальник — ТОРЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається торцюванням.  Словник української мови у 20 томах
  3. торцювальник — -а, ч. Робітник, що займається торцюванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови