торцювання

ТОРЦЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. торцюва́ти.

Стругання торцевих поверхонь деталей з деревини, коли волокна перерізуються під кутом 45-90°, називається торцюванням (Гурток «Умілі руки..», 1955, 56).

Значення в інших словниках

1. торцювання — торцюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. торцювання — ТОРЦЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. торцюва́ти. Стругання торцевих поверхонь деталей з деревини, коли волокна перерізуються під кутом 45 –90°, називається торцюванням (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. торцювання — -я, с., спец. Дія за знач. торцювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови