торчкуватий
ТОРЧКУВА́ТИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що сторчкува́тий.
«Неодмінно щось буде. Гадюка є в пазусі. Може й не Одарка, а оцей рідкобровий Шарапа з торчкуватим вусом? Іч, як скалиться усмішкою» (Ле, Ю. Кудря, 1956, 20).
Словник української мови (СУМ-11)