торік
ТОРІ́К, присл. Минулого року, у минулому році.
Спала [дівчина] й виглядала Козаченька молодого, Що торік покинув (Шевч., І, 1963, 3);
Думав я про Криворівню, та лякає мене, що й там буде холодно й вогко, як торік (Коцюб., III, 1956, 315);
Ще торік на схилах вона нарвала зілля, висушила, склала в торбинку й повісила на сухому місці (Чорн., Визвол. земля, 1959, 103).
Словник української мови (СУМ-11)