Словник української мови в 11 томах

торічелієвий

ТОРІЧЕ́ЛІЄВИЙ:

∆ Торіче́лієва порожне́ча (пустота́), фіз. — безповітряний простір над вільною поверхнею рідини в закритій зверху посудині.

*Образно. [Назар Петрович:] А як же цех? [Несміян:] Не бійся, без начальника не залишиться. Життя, голубе, не любить торічелієвої порожнечі (Дмит., Дівоча доля, 1960, 13).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. торічелієвий — торіче́лієвий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. торічелієвий — ТОРІЧЕ́ЛІЄВИЙ, а, е: △ Торіче́лієва порожне́ча (пустота́) див. порожне́ча.  Словник української мови у 20 томах
  3. торічелієвий — Торічелієва порожнеча (пустота) фіз. — безповітряний простір над вільною поверхнею рідини в закритій згори посудині.  Великий тлумачний словник сучасної мови