травопілля
ТРАВОПІ́ЛЛЯ, я, с. Особлива система сівозміни, при якій поля періодично засівають кормовими травами для поліпшення родючості грунту.
І вже голові артілі доводиться думати.. про травопілля, про зелений конвейєр (Вишня, І, 1956, 410);
Цілком зрозуміло, що в рамках травопілля не можна домогтися високопродуктивного використання землі, збільшити виробництво сільськогосподарської продукції (Колг. Укр., 4, 1962, 2).
Словник української мови (СУМ-11)