трагікомічний
ТРАГІКОМІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до трагікомедії (у 1 знач.).
Трагікомічний сюжет;
// Власт. трагікомедії.
Трагікомічна роль.
2. перен. Сумний і смішний одночасно.
Всім була звісна трагікомічна історія, як заграничний політик прийшов до наступника престолу (Фр., IV, 1950, 38);
Трагікомічні пригоди Мартина Борулі викликають уїдливий сміх так само, як симпатію викликає наймит Омелько (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 119).
Словник української мови (СУМ-11)