трактований
ТРАКТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до трактува́ти¹.
Образ Богдана Хмельницького привертав увагу багатьох письменників кінця Х VIII — початку XIX ст. і був трактований ними по-різному (Рад. літ-во, 10, 1968, 47);
Характерною рисою скіфського мистецтва є зображення звірів, трактованих в особливому стилі, названому звіриним (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 173);
// безос. присудк. сл. тракто́вано.
Дев’ять місяців, пробутих в тюрмі, були для мене тортурою. Мене трактовано як звичайного злодія, посаджено між самих злодіїв та волоцюг (Фр., І, 1955, 15).
Словник української мови (СУМ-11)