трактовий
ТРА́КТОВИЙ, а, е. Прикм. до тракт 1.
Кармелюк перейшов через трактовий шлях на другий бік лісу (Кучер, Пов. і опов., 1949, 89);
В долині, на трактових шляхах вітер знімав стовпи рудої пилюги і гнав їх на схід (Чорн., Визвол. земля, 1959, 120).
Словник української мови (СУМ-11)