транспортний
ТРА́НСПОРТНИЙ, а, е. Стос. до транспорту (у 1 знач.).
Транспортні лінії поблизу містечка відтепер повинні особливо пильно охоронятися (Ле, Клен. лист, 1960, 150);
Москва — найбільший транспортний вузол Радянського Союзу і один з найбільших у світі вузлів повітряних сполучень (Ек. геогр. СРСР, 1957, 125);
Транспортна система;
// Признач. для транспортування; який є засобом транспортування.
Морське транспортне судно; Транспортний літак;
// Який працює на транспорті або забезпечує транспортування.
Сьогодні я вислала вінок на твоє [сестрине] ймення через транспортну контору «Надежда», оце посилаю квитанцію (Л. Укр., V, 1956, 209);
Багіров, діставши знову підводи з транспортної роти, вкладався з матеріальною частиною (Гончар, III, 1959, 293);
Транспортний робітник;
// Пов’язаний з виробництвом машин і устаткування для транспорту.
В галузі транспортного машинобудування, яке швидко розвиватиметься, Україна посяде видатне місце (Рад. Укр., 4.VIII 1946, 2);
Казахстан займає перше місце в СРСР за розмірами транспортного будівництва (Ек. геогр. СРСР, 1957, 358);
// При якому можливе транспортування.
Для перевезення лущильників з однієї ділянки на іншу їх встановлюють в транспортне положення, при якому диски котяться паралельно колесам рами (Механ. і електриф.., 1953, 28);
// Стос. до використання чогось для транспортування.
Транспортне освоєння річок.
Словник української мови (СУМ-11)