транспортний

ТРА́НСПОРТНИЙ, а, е. Стос. до транспорту (у 1 знач.).

Транспортні лінії поблизу містечка відтепер повинні особливо пильно охоронятися (Ле, Клен. лист, 1960, 150);

Москва — найбільший транспортний вузол Радянського Союзу і один з найбільших у світі вузлів повітряних сполучень (Ек. геогр. СРСР, 1957, 125);

Транспортна система;

// Признач. для транспортування; який є засобом транспортування.

Морське транспортне судно; Транспортний літак;

// Який працює на транспорті або забезпечує транспортування.

Сьогодні я вислала вінок на твоє [сестрине] ймення через транспортну контору «Надежда», оце посилаю квитанцію (Л. Укр., V, 1956, 209);

Багіров, діставши знову підводи з транспортної роти, вкладався з матеріальною частиною (Гончар, III, 1959, 293);

Транспортний робітник;

// Пов’язаний з виробництвом машин і устаткування для транспорту.

В галузі транспортного машинобудування, яке швидко розвиватиметься, Україна посяде видатне місце (Рад. Укр., 4.VIII 1946, 2);

Казахстан займає перше місце в СРСР за розмірами транспортного будівництва (Ек. геогр. СРСР, 1957, 358);

// При якому можливе транспортування.

Для перевезення лущильників з однієї ділянки на іншу їх встановлюють в транспортне положення, при якому диски котяться паралельно колесам рами (Механ. і електриф.., 1953, 28);

// Стос. до використання чогось для транспортування.

Транспортне освоєння річок.