1. Словник української мови в 11 томах

транспортник

ТРА́НСПОРТНИК, а, ч. Робітник транспорту; той, хто обслуговує транспорт (у 1 знач.).

Він щойно повернувся з Москви, з десятого з’їзду РКП(б) і з’їзду транспортників (Бойч., Молодість, 1949, 4);

У відбудові народного господарства особливо великою була роль транспортників (Укр. іст. ж., 6, 1960, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. транспортник — тра́нспортник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. транспортник — ТРА́НСПОРТНИК, а, ч. Робітник транспорту; той, хто обслуговує транспорт (у 1 знач.). Безперебійна робота цукрового конвейєра залежить від транспортників (з газ.); Важливим іспитом для транспортників, як і всіх інших служб міста, стало святкування 1500-річчя Києва (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. транспортник — -а, ч. Робітник транспорту; той, хто обслуговує транспорт (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. транспортник — Тра́нспортник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)