трахкання
ТРА́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тра́хкати та звуки, утворювані цією дією.
Несподівано в тихому досі коридорі зчиняється страшенний галас, трахкання дверей, тупотіння ніг, постріли (Кол., На фронті.., 1959, 123).
Словник української мови (СУМ-11)