тремтяче
ТРЕМТЯ́ЧЕ. Присл. до тремтя́чий 2.
І вже десь у кущах стоять капелани, мов діти, пожар запаливши тремтяче ноти в руках стискають (Вас., Незібр. тв., 1941, 66);
Ти проводила лівицею по моєму волоссі незручно і трошки тремтяче (Л. Укр., III, 1952, 683).
Словник української мови (СУМ-11)