1. Словник української мови в 11 томах

тремтяче

ТРЕМТЯ́ЧЕ. Присл. до тремтя́чий 2.

І вже десь у кущах стоять капелани, мов діти, пожар запаливши тремтяче ноти в руках стискають (Вас., Незібр. тв., 1941, 66);

Ти проводила лівицею по моєму волоссі незручно і трошки тремтяче (Л. Укр., III, 1952, 683).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тремтяче — тремтя́че прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тремтяче — ТРЕМТЯ́ЧЕ. Присл. до тремтя́чий 2. І вже десь у кущах стоять капелани, мов діти, пожар запаливши тремтяче ноти в руках стискають (С. Васильченко); Ти проводила лівицею по моєму волоссі незручно і трошки тремтяче (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. тремтяче — Присл. до тремтячий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови