тремтяче
ТРЕМТЯ́ЧЕ.
Присл. до тремтя́чий 2.
І вже десь у кущах стоять капелани, мов діти, пожар запаливши тремтяче ноти в руках стискають (С. Васильченко);
Ти проводила лівицею по моєму волоссі незручно і трошки тремтяче (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тремтяче — тремтя́че прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- тремтяче — Присл. до тремтячий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тремтяче — ТРЕМТЯ́ЧЕ. Присл. до тремтя́чий 2. І вже десь у кущах стоять капелани, мов діти, пожар запаливши тремтяче ноти в руках стискають (Вас., Незібр. тв., 1941, 66); Ти проводила лівицею по моєму волоссі незручно і трошки тремтяче (Л. Укр., III, 1952, 683). Словник української мови в 11 томах