тренер
ТРЕ́НЕР, а, ч. Фахівець, що керує тренуванням спортсменів із певного виду спорту.
Хіврин міг би тепер поновити працю фізкультурного тренера (Ю. Янов., Мир, 1956, 178);
Петрусів вітчим був тренер із баскетболу (Дор., Не повтори.., 1968, 179);
Інститути фізичної культури готують викладачів фізичного виховання і тренерів з окремих видів спорту для учбових закладів і спортивних організацій (Спорт.., 1958, 174);
Заслужений тренер.
Словник української мови (СУМ-11)