Значення в інших словниках
-
тренер —
тре́нер іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
тренер —
див. СПОРТСМЕН.
Словник синонімів Караванського
-
тренер —
[тренеир] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
-
тренер —
тре́нер (англ. trainer, від train – виховувати, навчати) спеціаліст з певного виду спорту, який керує тренуванням спортсменів.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
тренер —
ТРЕ́НЕР, а, ч. Фахівець, що керує тренуванням спортсменів із певного виду спорту. Хіврин міг би тепер поновити працю фізкультурного тренера (Ю. Яновський); Петрусів вітчим був тренер із баскетболу (П.
Словник української мови у 20 томах
-
тренер —
(-а) ч.; мол.; жарт. Пляшка з алкоголем, що розпивається в даний момент. БСРЖ, 596; ПСУМС. 70.
Словник жарґонної лексики української мови
-
тренер —
-а, ч. Фахівець, що керує тренуванням спортсменів із певного виду спорту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тренер —
ТРЕ́НЕР, а, ч. Фахівець, що керує тренуванням спортсменів із певного виду спорту. Хіврин міг би тепер поновити працю фізкультурного тренера (Ю. Янов., Мир, 1956, 178); Петрусів вітчим був тренер із баскетболу (Дор., Не повтори..
Словник української мови в 11 томах