Значення в інших словниках
-
трензель —
тре́нзель іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
трензель —
тре́нзель (нім. Trense) металеві вудила, використовувані для управління конем.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
трензель —
ТРЕ́НЗЕЛЬ, я, ч. 1. Металеві вудила для управління конем за допомогою натискування на язик і кути рота, а також ланцюжок для утримання мундштука в роті коня.
Словник української мови у 20 томах
-
трензель —
-я, ч. 1》 Металеві вудила для управління конем за допомогою натискування на язик і кути рота, а також ланцюжок для утримання мундштука в роті коня. || Вуздечка з вудилами. 2》 муз. Те саме, що трикутник 3). 3》 спец.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
трензель —
ВУДИ́ЛА мн. (залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня), ТРЕ́НЗЕЛЬ, ЦУ́ГЛІ заст.; МУНДШТУ́К (додаткові металеві деталі з підіймальною розпинкою біля піднебіння, за допомогою яких легше правити конем).
Словник синонімів української мови
-
трензель —
Тре́нзель, -зля; тре́нзлі, -лів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
трензель —
ТРЕ́НЗЕЛЬ, я, ч. 1. Металеві вудила для управління конем за допомогою натискування на язик і кути рота, а також ланцюжок для утримання мундштука в роті коня.
Словник української мови в 11 томах