тренований
ТРЕНО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до тренува́ти;
// трено́вано, безос. присудк. сл.
Надто добре було треновано Ніну, щоб вона дала обігнати себе в такому змаганні (Собко, Стадіон, 1954, 126).
2. у знач. прикм. Який пройшов добре тренування; розвинений, вправний.
Тренована людина не тільки може довгий час існувати в умовах невагомості, а й зберігає працездатність (Рад. Укр., 5.IX 1962, 3);
// Добре розвинений систематичним тренуванням.
Найменшу зміну в навантаженні треноване вухо експлуатаційника помічає за гулом генератора (Рад. Укр., 30.VII 1962, 3);
Тренована пам’ять.
Словник української мови (СУМ-11)