тренованість

ТРЕНО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. трено́ваний 2.

При занятті улюбленим видом спорту організм спортсмена досягає стану тренованості за допомогою правильної систематичної форми тренувань (Знання.., 4, 1967, 30);

Враховуючи порівняно швидку стомлюваність мускулатури в дітей і підлітків і недостатню їх тренованість, треба уникати довготривалих, а тим більше надмірних фізичних напружень (Шк. гігієна, 1954, 75).

Значення в інших словниках

1. тренованість — трено́ваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тренованість — [треинован'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. тренованість — ТРЕНО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. трено́ваний 2. При занятті улюбленим видом спорту організм спортсмена досягає стану тренованості за допомогою правильної систематичної форми тренувань (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. тренованість — -ності, ж. Властивість і стан за знач. тренований 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови