тренованість
ТРЕНО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. трено́ваний 2.
При занятті улюбленим видом спорту організм спортсмена досягає стану тренованості за допомогою правильної систематичної форми тренувань (Знання.., 4, 1967, 30);
Враховуючи порівняно швидку стомлюваність мускулатури в дітей і підлітків і недостатню їх тренованість, треба уникати довготривалих, а тим більше надмірних фізичних напружень (Шк. гігієна, 1954, 75).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тренованість — трено́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тренованість — [треинован'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- тренованість — ТРЕНО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. трено́ваний 2. При занятті улюбленим видом спорту організм спортсмена досягає стану тренованості за допомогою правильної систематичної форми тренувань (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- тренованість — -ності, ж. Властивість і стан за знач. тренований 2). Великий тлумачний словник сучасної мови