тренованість

ТРЕНО́ВАНІСТЬ, ності, ж.

Властивість і стан за знач. трено́ваний 2.

При занятті улюбленим видом спорту організм спортсмена досягає стану тренованості за допомогою правильної систематичної форми тренувань (з наук.-попул. літ.);

Враховуючи порівняно швидку стомлюваність мускулатури в дітей і підлітків і недостатню їх тренованість, треба уникати довготривалих, а тим більше надмірних фізичних напружень (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тренованість — трено́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тренованість — [треинован'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. тренованість — -ності, ж. Властивість і стан за знач. тренований 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тренованість — ТРЕНО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. трено́ваний 2. При занятті улюбленим видом спорту організм спортсмена досягає стану тренованості за допомогою правильної систематичної форми тренувань (Знання.. Словник української мови в 11 томах