трепета
ТРЕПЕ́ТА, и, ж., діал. Осика.
Широкий лист на трепеті, широкий та й буйний, Хоч мій любко невеличкий, Коли він розумний (Коломийки, 1969, 161);
Я над Тисою йду, шелестить срібнолиста трепета (Турч., Земле моя.., 1961,38).
Словник української мови (СУМ-11)