трепета

трепе́та

И, ж., діал. Осика.

Це досвіт, оспалі! Це день народився, нездари,

вітрець повіває в триб-листі обмерлих трепет. (П-1:107).

Значення в інших словниках

1. трепета — Осика [I,VI,VII,XII] трепе́та, трепе́товий: осина, осиновый [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. трепета — трепе́та іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. трепета — ТРЕПЕ́ТА, и, ж., діал. Осика. Широкий лист на трепеті, широкий та й буйний, Хоч мій любко невеличкий, Коли він розумний (з народної пісні); Я над Тисою йду, шелестить срібнолиста трепета (А. Турчинська).  Словник української мови у 20 томах
4. трепета — -и, ж., зах. Осика.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. трепета — ОСИ́КА (листяне дерево родини вербових), ОСИ́ЧИНА, ОСИ́НА рідше, ТРЕПЕ́ТА діал. Мій город Верхній, мій, що над свічадом вод, де я купавсь малим, де зелень прудковода і срібний шум осик (В.  Словник синонімів української мови
6. трепета — ТРЕПЕ́ТА, и, ж., діал. Осика. Широкий лист на трепеті, широкий та й буйний, Хоч мій любко невеличкий, Коли він розумний (Коломийки, 1969, 161); Я над Тисою йду, шелестить срібнолиста трепета (Турч., Земле моя.., 1961,38).  Словник української мови в 11 томах
7. трепета — Трепета, -ти ж. Осина. Угор. Populus tremula. Ой седіла зозулечка в лісі на трепеті. Гол. ум. трепі́тка. На тім боці при потоці трепітна ся трепле. Гол. III. 40.  Словник української мови Грінченка