третячок

ТРЕТЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до третя́к.

Дали за нею корову і дві овечки і третячка (Барв., Опов.., 1902, 202).

◊ Третячка́ на зуба́х виграва́ти (ви́грати) див. зуб.

Значення в інших словниках

1. третячок — третячо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. третячок — ТРЕТЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до третя́к. Дали за нею корову і дві овечки і третячка (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
3. третячок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до третяк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. третячок — виграва́ти / ви́грати третячка́ на зуба́х кому. Бити кого-небудь по зубах. (Хома:) Я тобі такого третячка на зубах виграю, що аж за вухами залящить (М. Костомаров).  Фразеологічний словник української мови
5. третячок — Третяк, -ка м. 1) Животное, которому три года. Марець третяку бику ріг зломить. Ном. № 413. 2) Третій по времени рой изъ стараго улья. Це вже нема що: з третяка не буде пуття. Подольск. г. 3) Трехсаженный отрубокъ древеснаго ствола. Шух. І. 177.  Словник української мови Грінченка