тривіальність
ТРИВІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн.
1. Абстр. ім. до тривіа́льний.
Розмова за столом не виходила за межі тривіальності, і Кіндрата це теж влаштовувало (Іщук, Вербівчани, 1961, 208).
2. Заяложений, не оригінальний вислів, думка, позбавлена новизни.
«Шила в мішку не втаїш». Фу, які тривіальності лізуть в голову..! (Л. Укр., III, 1952, 680).
Словник української мови (СУМ-11)