тривіальність

ТРИВІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн.

1. Абстр. ім. до тривіа́льний.

Розмова за столом не виходила за межі тривіальності, і Кіндрата це теж влаштовувало (А. Іщук).

2. Заяложений, не оригінальний вислів, думка, позбавлена новизни.

“Шила в мішку не втаїш”. Фу, які тривіальності лізуть в голову..! (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. тривіальність — тривіа́льність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тривіальність — -ності, ж., книжн. 1》 Абстр. ім. до тривіальний. 2》 Заяложений, не оригінальний вислів, думка, позбавлена новизни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тривіальність — ТРИВІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн. 1. Абстр. ім. до тривіа́льний. Розмова за столом не виходила за межі тривіальності, і Кіндрата це теж влаштовувало (Іщук, Вербівчани, 1961, 208). 2. Заяложений, не оригінальний вислів, думка, позбавлена новизни.  Словник української мови в 11 томах