триглавий
ТРИГЛА́ВИЙ, а, е, ц.-с. Те саме, що триголо́вий.
— Фантазія була мій перший ворог, ..Зажмурю очі: ..У брам лежить триглавий смоків цар, Внизу ватага лицарів завзята… (Фр., X, 1954, 205);
Мені іноді й досі немовби дзвонять у вухах моїх дзвони з триглавої старезної церкви в селі (Крот., Сини.., 1948, 114).
Словник української мови (СУМ-11)