трипільський

ТРИПІ́ЛЬСЬКИЙ, а, е: Трипі́льська культу́ра — археологічна культура ранніх землеробсько-скотарських племен Південно-Східної Європи епохи переходу від неоліту до бронзи; залишки її вперше були знайдені під час розкопок на Україні в селі Трипіллі, Київської обл.

Особливе місце серед археологічних пам’ятників України кінця неоліту і раннього періоду епохи міді-бронзи належить пам’ятникам трипільської культури (Нар. тв. та етн., 3, 1964, 20);

Трипільська культура залишила глибокий слід в історії племінних утворень не тільки на території України (Розв. науки в УРСР.., 1957, 116);

Трипі́льські племена́ — умовна назва найдавніших землеробсько-скотарських племен, які жили в кінці IV — на початку II тисячоліття до н. е. на території Молдавії та Правобережної України, де в селі Трипіллі вперше були виявлені сліди їх перебування.

Трипільські племена.. зупинили дунайські племена в їх просуванні на схід (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 50).

Значення в інших словниках

1. трипільський — трипі́льський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трипільський — ТРИПІ́ЛЬСЬКИЙ, а, е: Трипі́льські племена́ див. пле́м'я △ Трипі́льська культу́ра див. культу́ра.  Словник української мови у 20 томах
3. трипільський — -а, -е. Прикм. до трипільці. Трипільська культура — археологічна культура ранніх землеробсько-скотарських племен Південно-Східної Європи епохи переходу від неоліту до бронзи...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. трипільський — Трипі́льський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)