Словник української мови в 11 томах

трипільці

ТРИПІ́ЛЬЦІ, iв, мн., (одн. трипі́лець, льця, ч.). Представники трипільських племен.

Трипільці розводили велику рогату худобу, овець, свиней, займалися полюванням та рибальством, знали ткацтво і навіть уміли виготовляти деякі вироби з міді (Наука.., 9, 1962, 59);

Глиняна пластика трипільців.. вказує на високий рівень розумових здібностей і тонкість художніх смаків первісних землеробів та скотарів нинішньої території України (Нар. тв. та етн., 1, 1968, 75).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. трипільці — ТРИПІ́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. трипі́лець, льця, ч.). Представники трипільських племен. Трипільці розводили велику рогату худобу, овець, свиней, займалися полюванням та рибальством, знали ткацтво і навіть уміли виготовляти деякі вироби з міді (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах
  2. трипільці — -ів, мн. (одн. трипілець, -льця, ч.). Представники трипільських племен.  Великий тлумачний словник сучасної мови