трок
ТРОК, у, ч. Широкий ремінь для закріплення сідла або попони на коні; попруга.
Шапки, свитки, кульбаки, троки, Онучі, постоли, волоки Шпурлялись, як на тік снопи (Котл., І, 1952, 272);
До складу предметів, що додаються до кавалерійського сідла, входять: аркан фуражний, сітка для сіна,.. попона з троком (Конярство, 1957, 189).
Словник української мови (СУМ-11)